«Баба Єлька» презентувала етнографічну книгу про Кропивниччину

У Кропивницькому 1 жовтня команда громадської організації «Баба Єлька» презентувала книгу «Сто експедицій “Баби Єльки”. Етнографічне обличчя Кропивниччини». Видання, що вийшло у видавництві «Кропивництво», об’єднало матеріали, зібрані під час багаторічних етнографічних експедицій селами Кіровоградщини.

Авторкою ідеї стала голова ГО “Баба Єлька” Інна Данильченко, а натхненням для його створення стала діяльність відомого етнографа та колекціонера Івана Гончара та його його самвидавні альбоми “Україна і українці”, створені за радянських часів кожен в одному екземплярі.

Видання структуроване відповідно до сучасного адміністративного поділу Кіровоградщини і складається з чотирьох розділів - Голованівського, Новоукраїнського, Кропивницького та Олександрійського районів. Села у книзі розміщені за алфавітом. Загалом до неї увійшли матеріали із 95 населених пунктів: 17 - з Голованівського району, 43 - з Кропивницького, 21 - з Новоукраїнськогота 14 - з Олександрійського.

Так, до книги потрапила лише невелика частина того, що вдалося зібрати за 8 років експедицій Кропивниччиною. Видання містить 347 старовинних фотографій, серед яких 86 весільних, понад 300 фото текстильних виробів, 157 рецептів і десяток кулінарних практик, 115 хат та їхніх елементів, 109 зразків традиційного одягу, 103 народні пісні, 28 писанок, 22 скрині, шість весільних та один обжинковий вінок.

Окреме місце у книзі займають знахідки, які автори називають унікальними. Серед них - замальовка писанки, яку зафіксували від корінної болгарки Віри Іванової під час експедиції у Вільшанці. За словами Світлани Листюк, аналогів такого орнаменту дослідники поки не зустрічали в інших каталогах.

Також до видання увійшла фотографія клавішної бандури, створеної майстром із села Хмельове. За словами авторів, це єдина відома у світі клавішна бандура.

«Все, що я назвала, - лише маленька частинка того, що ми зібрали за роки експедицій. Нам було дуже важко обрати, що саме вмістити в цю книгу. Ми домовлялися, що кожному селу присвятимо лише один розворот, але дуже швидко зрозуміли: для всього матеріалу знадобився б не один том такої енциклопедії», - сказала Світлана Листюк.

Авторка ідеї, голова ГО “Баба Єлька” Інна Данильченко зазначила, що далеко не кожна експедиція одразу давала матеріал для книги.

«Часто бувало так, що після поїздки матеріалу бракувало, щоб показувати його. Він був не настільки цінним з етнографічної точки зору. Деякі експедиції доводилося повторювати, а деякі тривають і досі. Наприклад, у село Розсохуватка, звідки родом баба Єлька - Олена Рибалкіна», - розповіла вона.

Для обкладинки видання використали дві світлини: фотографію віконниці, зроблену Мирославою Липою під час експедиції у Павлиш, та фото поч.ХХ століття, на якому зображена родина Петренків із села Бірки. 

Як розповіла Інна Данильченко, цю світлину команда отримала випадково під час експедиції.

«У Бірках ми працювали у сільському клубі. Один із місцевих жителів показував нам, як танцювати гопак. Тоді одна з жінок принесла фотографію і сказала: “Візьміть її собі, навряд чи вона ще комусь потрібна”. Подивіться на ці обличчя, на червоні намиста, на гордовиту поставу, на одяг. Ми дуже хотіли б, щоб наші діти закарбували у своїй уяві українців саме такими - гідними, шляхетними, багатими, модними й перспективними», - сказала вона.

Книга обсягом 236 сторінок вийшла друком у видавництві «Кропивництво». Над її створенням працювала команда ГО «Баба Єлька» спільно з фахівцями різних напрямків. Дизайн і стилістику видання розробила Наталка Андріянова, літературною редакторкою стала Олена Цюцюра. 

Над пісенним матеріалом працювала співзасновниця проєкту та етновиконавиця Світлана Буланова, а танцювальним - Наталія Ковальчук. Науковими консультантами видання стали докторка мистецтвознавства, провідна наукова співробітниця відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Людмила Єфремова, кандидатка філологічних наук, викладачка кафедри фольклористики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, керівниця танцювального гурту народного ансамблю української музики «Роксоланія» Світлана Лещинська, а також етнологиня, старша наукова співробітниця Регіонального центру наукових досліджень при Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї Світлана Проскурова.

Книга не для продажу. Видання створили за підтримки ІСАР «Єднання», тому його безкоштовно передаватимуть бібліотекам, закладам культури та освіти, громадам, а також усім, хто зареєструвався на її отримання. Водночас охочі можуть підтримати наступні експедиції «Баби Єльки» благодійним внеском.

«Однак, не потрібно багато ресурсів, щоб поїхати до своєї бабусі, запитати, як святкували весілля, записати рецепт борщу чи колядку, яку вона співала в дитинстві. Потрібне усвідомлення, наскільки цінним є наш спадок і наскільки важливо нам його зберегти для наступних поколінь», - наголосила Інна Данильченко.

Завершила презентацію реконструкція фрагмента традиційного весільного обряду Центральної України у виконанні гурту «Дувай-ва» під керівництвом Світлани Буланової. 

Учасниці виконали автентичні весільні пісні, записані командою «Баби Єльки» під час експедицій Кропивниччиною, зокрема селами Гаївка, Вищі Верещаки, Копанки, Златопіль та Златопілля.

       

Фото Олексія Каприці.
 

Проєкт реалізується ГО «Баба Єлька» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Баба Єлька» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.