«Баба Єлька» відкрила першу на Кіровоградщині етнолабораторію

3 квітня 2021 р. 82

«Баба Єлька» відкрила першу на Кіровоградщині етнолабораторію

Команда проекту «Баба Єлька» презентувала громадськості першу в області етнолабораторію – народну за змістом і наповненістю.

Це креативний простір, де зберігається колекція «Баби Єльки», а учасники команди проводитимуть освітні екскурсії, просвітницькі лекції, влаштовуватимуть майстерки і гуртки для вивчення і популяризації автентичної народної культури населення Кіровоградщини.

Шлях від літньої кухні до центру Кропивницького

До цієї події ми йшли більше двох років. Чи не з перших днів існування проекту плекали думку про створення музею народних багатств, які отримували від жителів Кіровоградщини під час експедицій. Експонати накопичувалися дуже швидко – із кожної поїздки привозили «скарби», якими сільські старожили вже давно не користуються, а сучасна молодь й уявлення не має! Та проблема була у відсутності приміщення для їх зберігання й експонування.

«Спочатку ми звозили речі, які нам подарували під час експедицій, до Світлани Буланової в літню кухню. Але водночас мріяли про великий культурний центр. Вірили у дружбу і співпрацю з ОЦНТ, але не склалося. Ми з усім своїм багатством раптово опинилися на вулиці. А потім сталося справжнє диво. У скрутний час нас підтримав Станіслав Березкін. За тиждень до його смерті я розповіла йому про мрію команди «Баби Єльки», про потребу у приміщенні. Сказала, що на Дворцовій є підходяще. І він без додаткових питань просто сказав «Забирайте!». Потім його життя обірвалося. Залишилася лише обіцянка, яку підтримали родина Станіслава Семеновича. Завдяки їм, ми сьогодні тут і наша мрія нарешті реалізувалася» – розповіла першим відвідувачам Інна Тільнова, голова ГО «Баба Єлька».

P1130435+

Скарби «Баби Єльки»

Загалом за час роботи проекту «Бабі Єльці» вдалося зібрати вже 700 експонатів, не враховуючи старовинних фотографій, які ми маємо і в оригіналі, і у відсканованому варіанті. Серед зібраних речей – вишиті, штамповані і ткані рушники, постільна білизна ручного оздоблення, скатертини і килими, рядна і доріжки, різноманітна кераміка, давній реманент та інструменти для роботи вдома по господарству, в полі і в лісі. Реєстр веде координаторка етнолабораторії Світлана Листюк.

Дуже пишаємося одягом і скринями, які ми і самотужки, і за підтримки небайдужих людей звозили з різних куточків Кіровоградщини: Луполове і Благовіщенське, Цибулеве і Веселий Кут, Бережинка, а з Верблюжки люди взагалі самостійно привезли нам скриню власним транспортом. Тепер ми зберігаємо речі, як наші прабаби – у скринях! Тут акуратно складені рушники, рядна, хустки і сорочки, які поки що не виставлені у загальні експозиції. Не все одразу!

P1130478+

На сорочках та іншому вбранні варто зупинитися окремо, бо традиційного народного одягу залишилося обмаль. Чимало прекрасних зразків давно викуплені перекупами, осіли в приватних колекціях чи були вивезені за межі Кіровоградщини і України. Але «Баба Єлька» не втрачає надії зібрати традиційний стрій нашого регіону – буденний і святковий, чоловічий, жіночий і дитячий. Наразі в експозиції представлені типові для регіону сорочки, спідниці, юпки, хустки, деякі прикраси. Вивчаємо оригінали, працюємо над репліками. Є також чимало одягу з інших етнографічних регіонів, які допоможуть нам демонструвати культурну унікальність і спорідненість різних областей України.

Із муралів на листівки

Усе знайдене і побачене під час експедицій Кіровоградщиною, надихнуло команду «Баби Єльки» на створення конкретних культурних маркерів й іміджевих продуктів, які будуть корисними громадам Кіровоградщини і допоможуть презентувати нашу область в Україні і світі. Так з’явилася ідея створення муралів на основі вишитих рушників, яка згодом отримала продовження у поштових листівках «Баба Єлька. Птахи з рушників». Їх цими днями привезли з друкарні і сьогодні презентували у щойно відкритій етнолабораторії.

Цей проект команді вдалося втілити завдяки співпраці з Британською Радою у рамках програми «Активні громадяни». Листівки не лише презентують особливість орнаментів та творчої фантазії наших вишивальниць, а й здатні поширювати інформацію про нашу традиційну культуру. Текст до листівок виконаний українською й англійською мовами, а пакування має подарунковий формат.

P1130440+

Рекорд «Смачної Кропивниччини»

Під час презентації Інна Тільнова поділилася прогресом у підготовці збірки кулінарних діалектів «Смачна Кропивниччина», яка зробила справжній фурор на Спільнокошті. Адже заявлену для проекту суму у 60 тисяч гривень вдалося зібрати практично за чотири дні із сорока можливих. А загалом люди з різних куточків Кіровоградщини і світу перерахували для створення збірки 75 тисяч гривень!

Нині книга на етапі рукопису із внесеними в нього правками. Доки ми обираємо видавництво і доводимо до досконалості її структуру, адміністрація Спільнокошту розглядає наші документи, адже за правилами збору, платформа має подвоїти пожертвувану людьми суму.

168313069 4022384231173675 6741049741526423451 n

фото Ірини Ткаченко

Прорив автентичної пісні

Презентація надбань і досягнень «Баби Єльки» відбувалася під зворушливі співи сільських берегинь, записані членами команди під час експедицій.
Як розповіла фольклористка й етновиконавиця Світлана Буланова, наразі нашій команді пощастило записати 580 окремих автентичних пісенних творів та чимало весільно-обрядових пісень і приспівок до танців.

Найбільше ліричних (побутових і соціально-побутових), є календарно-обрядові, сороміцькі, пісні, що презентують колгоспний фольклор, церковні псалми. Усі відеозаписи та тексти можна побачити на сайті, Ютуб-каналі і Фейсбук-сторінці «Баби Єльки».

«Півроку тому разом з Академією Наук України, а саме з доктором мистецтвознавства, провідним науковим співробітником інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Людмилою Єфремовою, ми розпочали потужну роботу над створенням книги «Народні пісні Кіровоградської області». А ще обговорюємо концепцію створення гуртка «співи з Бабою Єлькою», де вивчатимуть та співатимуть пісні, записані нашим проєктом», – поділилася досягненнями і планами Світлана Буланова.

P1130458+

Окремо варто відзначити, що пісні «Баби Єльки» взяли у репертуар і в роботу Олександрійський музичний коледж і Київський фольклорний ансамбль «Лунниця».

А наш гурт YELKA (етновиконавиця Світлана Буланова, композитор Максим Величко і барабанщик Максим Діденко) з осучасненими автентичними піснями здійснив справжній прорив у вітчизняній і європейській етномузиці. Їхні пісні і кліпи займають ТОПові сходинки на українських радіо і європейських музичних чатах.

«Ми пишаємося таким визнанням за кордоном, але насправді мріємо, щоб фольклор Кіровоградської області був у репертуарах місцевих колективів у клубах і будинках культури. Бо соромно, що наші люди не знають рідних пісень і співають чужих. Своє треба популяризувати, не забувати, берегти!» – наголосила Світлана Буланова.

Нагадаємо, проект «Баба Єлька» заснували у липні 2018 року. Перша експедиція була в село Розсохуватка Маловисківського району. Проект швидко став просвітницьким рухом, який спонукає людей досліджувати своє коріння.

Читайте також: Із покинутої хати у високу моду: вінок з Кіровоградщини потрапив у журнал Marie Claire

P1130446+

P1130423+

P1130429+

P1130442+

P1130453+

P1130471+

P1130475+

P1130477+

P1130481+

Фото Олександра Майорова