Що нового "Баба Єлька" показала відвідувачам Етнолабораторії до Дня вишиванки

У День вишиванки в Етнолабораторії «Баби Єльки» відбулася особлива виставка, присвячена українській вишитій сорочці. Наш культурний простір знову перетворився на місце, де зустрічаються минуле й сучасність, біль і надія, історія і боротьба.

Цього разу ми звернули увагу відвідувачів на трьох унікальних експонатах, кожен з яких несе в собі сильну емоцію та глибоку символіку.

Перший експонат — тактична сорочка або "убакс", оздоблена манишкою з орнаментом, запозиченим із вишивки з села Розумівка Олександрівської громади. Близько ста років тому її вишила для свого чоловіка Мотря Коваленка 1910 року народження. Її чоловік не повернувся з війни, а манишку зберегла і передала до Етнолабораторії їхня донька Настя Зеленько, яка народилася у 1939 році. Сьогодні ця частинка минулого стала елементом сучасного військового одягу — як вшанування пам’яті і як оберіг.

Другий експонат — старовинний рушник, який врятував снайпер ЗСУ, наш земляк. Під час облаштування позиції у зоні бойових дій він знайшов його на горищі покинутої хати. Це більш як триметровий рушник із домотканого полотна, оздоблений символами дерева життя, двоголовими птахами і слідом від хлібини — речами, які втілюють силу, зв’язок поколінь і домашній затишок, збережений крізь війну.

Вперше в нашому просторі були представлені сорочки зі Східного Поділля. Це шість вишитих сорочок з Гайворонської та Благовіщенської громад, кожна з яких має свої унікальні риси, характерні для цього регіону.

Впродовж дня кураторки напрямків Світлана Листюк, Світлана Буланова та Інна Тільнова розповідали про експонати, проводили екскурсії, ділилися історіями, відповідали на запитання, підтримували атмосферу відкритого і живого діалогу з відвідувачами.

Окрім виставки, фотозон і натхненних розмов, ми мали ще одну важливу мету — допомогти тим, хто сьогодні боронить Україну. Відвідувачі охоче долучалися до збору коштів для підрозділу «Сара Коннор», яким керує Микола Кудря. Разом нам вдалося зібрати 6744 гривні, які вже перераховано на банку на потреби захисників.

Цей день став ще одним свідченням того, що вишиванка — це не лише краса, а й сила, зв’язок поколінь і жива пам’ять, яку ми маємо берегти й передавати далі.

Фото Олексія Каприці