«Сто експедицій “Баби Єльки”»: інтерв’ю з керівницею проєкту Інною Данильченко в ефірі Українського радіо

Голова громадської організації «Баба Єлька» Інна Данильченко в ефірі Українського радіо розповіла про роботу над книгою «Сто експедицій “Баби Єльки”. Етнографічне обличчя Кропивниччини», яку команда нині готує разом із видавництвом «Кропивництво».

---

«Література вічна». Як народилася ідея книги

Інна розповідає, що ідея книги жила в мріях членів проєкту «Баба Єлька» вже давно. У команді, окрім неї, працюють співзасновниці й відповідальні за його пісенний та історичний напрям Світлана Буланова та Світлана Листюк.  З 2018 року вони разом збирають фольклорно-етнографічні матеріали по всій Кропивниччині. Усе це - записи, фото, відео, конспекти розмов - нині зберігається на жорстких дисках, у соцмережах та на сайті. І саме це, каже Інна, стало чи не головним поштовхом до створення книги:

​​«У певний момент, зібравши доволі великий масив інформації, наша команда дійшла до висновку, що всі дослідження потребують систематизації й упорядкування. Коли матеріали існують лише в цифровому форматі, завжди є ризик збою, а коли ці матеріали вкрай цінні, хочеться мати для них надійне паралельне “паперове” сховище, яке б розійшлось світом і отримало додатковий шанс бути збереженим. Тому ми почали задумуватися й мріяти про книгу, яка об’єднала б під однією обкладинкою всю цю інформацію».

Важливим підтвердженням правильності своїх задумів для команди стала й фраза Любові Босої - кандидатки історичних наук, старшої наукової співробітниці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, з якою «Баба Єлька» неодноразово співпрацювала під час роботи над різноманітною друкованою продукцією, - про те, що література живе вічно.

«Тримати в руках книгу, гортати її, відчувати її аромат - це дійсно велика розкіш. Команда «Баби Єльки» щаслива, що отримали можливість створити цю розкіш: маємо і фінансову, і емоційну підтримку і вже розпочали роботу над проєктом», - говорить Інна.

Війна за ідентичність: для кого ця книга і яка її мета 

За словами Інни, більш чітка ідея та мета проєкту «Сто експедицій “Баби Єльки”. Етнографічне обличчя Кропивниччини» сформувалися з усвідомлення того, що нині триває війна не лише за територію, а й за національну українську ідентичність. «Коли наші воїни виборюють кожен метр землі, ми маємо виборювати в наших дітей кожну хвилину їхньої свідомості, щоб вона була українською», - підкреслює вона.

Додає, що в певний момент перед командою постало питання, на чому ж ґрунтувати цю українську ідентичність, якщо у Кропивницькому доволі часто можна почути російську мову, в YouTube і досі дуже багато російськомовного контенту…

Інна пояснює, що команда «Баби Єльки» захотіла створити культурний продукт, до якого кожен, і дорослий і малий, зможе звернутися в будь-який момент і наповнитися потрібними сенсами. 

«Мріємо про таку книжку, яку береш в руки, відкриваєш на будь-якій сторінці, а звідти на тебе дивляться красиві, шляхетні українці, естети, господарі. Це видання покаже й розкаже, що вони вміли робити, як жили, чим саме вони відрізняються від усіх інших народів світу», - додає голова ГО. 

 

Яке видавництво допоможе книзі побачити світ 

Книга «Сто експедицій “Баби Єльки”. Етнографічне обличчя Кропивниччини» вийде друком у видавництві «Кропивництво». Інна Данильченко, яка стала його директоркою, зазначає, що це молоде, але досвідчене видавництво - його сформувала команда друкованого видання «Нова газета», яке у 2025 році припинило виходити друком.

Після рішення припинити вихід газети, редакційний колектив залишився «повний сил, енергії й ідей». Тож за підтримки меценатки Вікторії Березкіної команда вирішила перейти у видавничу діяльність.

«Це сміливе рішення в умовах війни, бо, будемо відверті, це не зовсім про бізнес, - каже Інна. - Але майже на старті роботи видавництва стало очевидним, що ця історія затребувана: до нас почали звертатися місцеві автори, ілюстратори з різними ідеями. Зараз у нас ціла черга видань, які хочемо показати світу».

Додає, що взятися за друк книги «Сто експедицій “Баби Єльки”. Етнографічне обличчя Кропивниччини» для «Кропивництва» було цілком логічним і, у хорошому сенсі, неминучим кроком, адже обидва проєкти об’єднує не лише спільний топонім у назві, а й любов до рідного краю.

 

Сто експедицій по Кропивниччині: які села увійдуть до книги

За роки діяльності громадська організація «Баба Єлька» провела понад сотню експедицій Кіровоградщиною. Однак, у майбутнє видання присвячене етнографічним особливостям регіону увійде далеко не кожне село.

Інна зізнається, що не кожна експедиція була однаково результативною: траплялося так, що з окремих сіл команда поверталася без жодної записаної пісні чи спогадів про писанкарство. Тому для книжки вирішили частину населених пунктів об’єднати в спільні розділи. Наприклад, під спільний розворот потраплять два села Мар'янівської громади Пасічне й Оникієве, які команда проєкту відвідала в один день, або Богданівка і Марфівка Долинської громади.

Голова ГО «Баба Єлька» наголошує на тому, що окремі села не матимуть власного повноцінного розділу не тому, що «менш вартісні», а через те, що перші експедиції команда проєкту проводила без чіткої методики - радше як журналісти, які приїжджали щоб написати з отриманого матеріалу якісний репортаж. А цього, за її словами, виявилось замало для якісного документування почутих від старожилів історій. 

Говорить, що останні виїзди в громади області будувалися вже за методичкою створеною на основі багаторічного експедиційного досвіду Світланою Листюк. Нині дослідниці етнографії Кіровоградщини цілеспрямовано говорять із респондентами про календарні свята, етапи життя людини, колективізацію, Голодомор, розкуркулення, Другу світову війну. Саме такі експедиції дали команді проєкту найповніший матеріал і ляжуть в основу розділів майбутньої книги.

Як приклад, Інна Данильченко згадує нещодавню експедицію в село Червоне Гайворонської громади, яку вважає досить вдалою: там команда «Баби Єльки» побувала в місцевому музеї, де зберігаються одяг, зразки архітектури, весільне гільце, старі фотографії перших колгоспників, а також записала пісні й спогади про святкування Івана Купала.

Однак, найбільше розділів у майбутньому виданні буде присвячено селам Олександрівської громади - і цьому є доволі практичне пояснення. Як зазначила Інна в інтерв`ю Українському радіо, проєкт «Баба Єлька» - волонтерський. Попри те, що на створення та видання книги команда отримала донорську підтримку, всі попередні роки експедиції фінансувалися фактично «з власної кишені».

«Нам було найдешевше їздити в Олександрівську громаду в плані логістики, - пригадує Інна. - Наприклад поїздки в Добровеличківку, Світловодськ чи Олександрію з огляду на відстань від Кропивницького були для нас надто затратними. Тому з такої прагматичної причини найбільшу увагу наше майбутнє видання надасть саме Олександрівщині».

Чи завжди громаді раді бачити «Бабу Єльку»

На запитання, чи пропонували віддалені громади оплатити транспорт для експедиції «Баби Єльки» аби теж потрапити на сторінки книги й зафіксувати таким чином історію свого краю, Інна відповідає: досвід є різний - як позитивний, так і негативний.

Серед позитивних кейсів наводить комунікацію з Гайворонською громадою. Її заступниця голови Юлія Пошенко у приватній розмові сказала Інні, що зробить усе можливе, аби «Баба Єлька» приїхала до них. Окрім цього, під час форуму з питань нематеріальної культурної спадщини, який організувала Кіровоградська ОДА, Юлія Пошенко присвятила виступ тому, як «Баба Єлька» змінила ставлення місцевої влади до культурної спадщини.

«Фактично, проєкт розкриває очі громадам на самих себе. Цікаво, що лише тепер, на сьомому році нашої діяльності, ці очі розкриваються системно саме у представників влади, а не поодиноких людей, з якими ми випадково знайомилися в селах. Ми щиро цьому раді», - зазначає Інна.

Втім, були й інші випадки. Деякі громади прямо просили «Бабу Єльку» не приїжджати, посилаючись на коронавірус, інші хвороби старожилів, небажання бачити чужих людей, які ходитимуть селом.

«Бували ситуації, коли спочатку ми спілкувалися з головою громади, яка виступала проти приїзду, а вже потім знаходили «вихід» на місцевих жителів і таки приїжджали в той чи інший населений пункт. У результаті записували там просто неймовірно цінну інформацію, а відео з цих сіл і міст набирали по мільйону переглядів в соціальних мережах проєкту. Однак це відбувалося без жодної участі керівництва громади», - пригадує співзасновниця «Баби Єльки». 

Кількасот тисяч на книгу: звідки гроші й хто працює над виданням

Переходячи від ідеї до безпосереднього втілення проєкту, команда «Баби Єльки» розуміла, що створення книги потребуватиме значних коштів. Попередні розрахунки показали, що лише друк може коштувати близько пів мільйона гривень. 

Щоб їх отримати, команда «Баби Єльки» подала грантову заявку до Фонду «Аскольд і Дір», який адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

«Ми розуміли, що з десяти заявок проходить одна, - згадує Інна. - Але попри всі наші побоювання, наприкінці вересня отримали лист, а  вже 8 жовтня підписали угоду про реалізацію проєкту».

За її словами, грантові кошти покривають безпосередньо друк книги й оплату роботи фахівців, залучених до розробки видання: етномузикологині Людмили Єфремової з Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, писанкарки Ірини Михалевич, майстра з вибійкарства Костянтина Данильченка, майстрині з воскування Наталки Юрченко, Світлани Буланової, яка працюватиме над розділом про пісні, Інни Данильченко та Світлани Листюк – над блоками, пов’язаними з розмовним мовленням, хореографки і волонтерки проєкту Наталі Ковальчук, яка опише танці, що побутували в селах області, фотографа Олексія Каприці та дизайнерки Наталі Андріянової.

Водночас, робота над проєктом передбачає не лише підготовку книги, а й продовження експедиційної діяльності, опрацювання вже зібраних матеріалів і проведення майстер-класів в Етнолабораторії «Баба Єлька».

Окремо Інна Данильченко підкреслює роль партнерів, які сприяють всебічному розвитку проєкту:

«Ми дуже вдячні громадській організації “Спільна Дія”, яка безкоштовно надала нам простір для облаштування Етнолабораторії “Баба Єлька”. Там зберігаються всі речі, які нам віддають старожили в експедиціях, проводяться екскурсії, майстер-класи, презентації. Це унікальний випадок, коли меценати передають таке приміщення, ще й в центрі Кропивницького, просто так, лише задля того, аби ми мали змогу наочно знайомити з культурою рідного краю всіх охочих».

Водночас вона наголошує, що проєкт «Баба Єлька» не є цілковитим “грантоїдом”. Упродовж семи років команда громадської організації працює переважно на власній ініціативі, наприклад їздить в експедиції у вихідні та обробляє отримані матеріали після роботи на основному місці праці. 

«Нам приносить приносить задоволення така діяльність, вона наповнює сенсом життя. Однак ми звісно раді будь-якій підтримці, яка може допомогти нам розширювати межі своїх можливостей», - додає Інна.

Сотні примірників для бібліотек і мрія про подарункове видання

За словами Інни Данильченко, за умовами угоди з донорами перший наклад книги буде некомерційним - його не продаватимуть. Так команда «Баби Єльки» хоче забезпечити вільний доступ до видання для жителів  різних населених пунктів – від обласного центру до найменших сіл регіону. 

Водночас учасниці проєкту вже думають про подальшу долю книги. У майбутньому вони мріють надрукувати додатковий тираж, який уже можна буде реалізовувати на комерційних засадах - зокрема, у книгарні видавництва «Кропивництво» та на інших майданчиках.

Інна Тільнова сподівається, що з часом книга  «Сто експедицій “Баби Єльки”. Етнографічне обличчя Кропивниччини» стане сувенірним подарунковим виданням, яке представлятиме область на різних рівнях - від місцевих заходів до всеукраїнських чи міжнародних презентацій. В ідеалі, каже вона, було б добре, якби обласна влада зацікавилась проєктом і знайшла можливість закупити наклад у «Баби Єльки», аби використовувати книгу як візитівку Кропивниччини та дарувати її партнерам і гостям краю.

Прослухати повну версію інтерв’ю можна у SoundCloud за посиланням.

Проєкт реалізується ГО «Баба Єлька» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється @ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Баба Єлька» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.