10 фактів про пісні, які увійдуть до енциклопедії «Сто експедицій “Баби Єльки”. Етнографічне обличчя Кропивниччини»

До етнографічної енциклопедії «Сто експедицій “Баби Єльки”. Етнографічне обличчя Кропивниччини», над якою нині працює команда проєкту, увійдуть понад сто традиційних пісень, записаних під час фольклорних експедицій регіоном. 

Це співоча спадщина як корінних жителів Кропивниччини, так і людей, які в різний час оселилися тут та привезли із собою власні пісенні традиції.

Загалом під обкладинкою видання  планують зібрати пісенні зразки чотирьох районів області  - Кропивницького, Олександрійського, Новоукраїнського та Голованівського.

Співзасновниця проєкту «Баба Єлька» та відповідальна за його пісенний напрямок Світлана Буланова відповіла на 10 запитань про співочу спадщину, яка увійде до етнографічної енциклопедії.

1. Яку кількість традиційних пісень вдалося записати команді «Баби Єльки» під час експедицій Кропивниччиною?

За час роботи проєкту команда зафіксувала близько півтори тисячі традиційних пісень. Ці записи були зроблені під час 130 експедицій у 143 села Кіровоградщини.

2. Скільки з них увійде до енциклопедії і за яким принципом їх відбирали?

Із загальної кількості записаних творів до видання увійдуть 104 пісні зі 106 сіл області.
Як пояснює Світлана, принцип відбору був таким: хотілося представити всі основні жанри, які існують у традиційній пісенній культурі. Тому до енциклопедії увійдуть зразки календарно-обрядового фольклору, весільні пісні, балади, твори козацького циклу, а також солдатські, чумацькі, рекрутські, жовнірські, історичні, жартівливі та дитячі пісні.

«Обов’язково відбирали твори календарної обрядовості - щонайменше по одному зразку кожного циклу. Особисто я завжди надаю перевагу архаїчним, дохристиянським творам. Якщо є можливість представити такі зразки з різних громад і сіл, то обов’язково це роблю», - розповідає Світлана Буланова.

За її словами, окрему увагу приділили й ліричним пісням, адже цей пласт є надзвичайно різножанровим. Тому до видання увійшли солдатські, чумацькі, жовнірські, рекрутські твори, пісні козацького циклу, балади, лірика кохання, родинно-побутова та соціальна лірика.

Під час експедицій траплялися різні ситуації. Бувало, що в одному селі команда записувала 10–20 творів, а іноді й понад два десятки пісень від однієї респондентки. Водночас були населені пункти, де вдавалося зафіксувати лише одну пісню. У такому випадку саме вона представлятиме це село на сторінках енциклопедії.

«Був випадок, коли ми взагалі не записали жодного твору від старожилів. Водночас отримали свідчення, що в цьому селі жила жінка, яка знала і співала багато традиційних пісень, але на той момент її вже не було серед живих. Місцеві краєзнавці зберегли її записи - власноруч списаний зошит із піснями. Тому ми зробили виняток і взяли до енциклопедії твір із цього пісенника», - додає дослідниця.

3.Яка пісня в енциклопедії є найдавнішим записом за походженням або сюжетом 

Такі твори в енциклопедії є, і не один. Найдавнішими за походженням можна вважати зразки календарно-обрядового фольклору - веснянки, колядки та щедрівки, коріння яких сягає ще дохристиянських часів.

Серед них Світлана Буланова виокремлює зимову обрядову пісню «В нашого дядька да двор востровий», записану від жительок села Несваткове Олександрівської громади. До найдавніших також належить один із варіантів шумових пісень - «А в нашого шума зеленая шуба», що є прикладом архаїчної дохристиянської традиції.

«Є в енциклопедії й кілька творів родинної обрядовості, зокрема весільні пісні, де згадуються рай-птахи. Такі персонажі характерні саме для дуже давніх архаїчних творів і є своєрідним відлунням світогляду наших предків», - пояснює дослідниця.

В нашого дядька да двор востровій 
В нашого дядька да двор востровий,
Дай йому,
Дай йому Боже, щастя, здоров,я,
В його дом!
 Да двор востровий, явір надворі,
Дай йому,
Дай йому Боже, щастя, здоров,я,
В його дом!
 В тому яворі да ярі пчоли,
Дай йому,
Дай йому Боже, щастя, здоров,я,
В його дом!
 Ярії пчоли, воли, корови,
Дай йому,
Дай йому Боже, щастя, здоров,я,
В його дом!
 Воли, корови на користь добрі,
Дай йому,
Дай йому Боже, щастя, здоров,я,
В його дом!
 Жито, пшеницю, всяку пашницю,
Дай йому,
Дай йому Боже, щастя, здоров,я,
В його дом!
 Синов женити, дочок давати,
Дай йому,
Дай йому Боже, щастя, здоров,я,
В його дом!

4. Якого віку був найстарший респондент, від якого записали пісню, що потрапить на сторінки енциклопедії?

Найстаршою респонденткою, від якої до енциклопедії увійшла пісня, стала Ганна Єлисіївна Лиса 1918 року народження з міста Долинська. Вона заспівала колядку з біблійними мотивами «Ішов Христос дорогою». Втім, це не єдиний випадок, коли команді «Баби Єльки» вдалося зафіксувати співочі скарби від людей поважного віку.

«Нам щастило записувати й інших респондентів 1920-х років народження. Зокрема, Степаниду Сисоївну Мелещук 1927 року народження із села Верблюжка Кам’янської громади та Олександру Плаксиву 1937 року народження», - розповідає Світлана Буланова.

За її словами, саме такі зустрічі особливо цінні для дослідників, адже носії традиції, які народилися ще до Другої світової війни, зберегли у пам’яті твори, що часто не були записані ніде більше.

5. Чи є в енциклопедії пісня, яку вдалося записати лише від одного респондента?

За словами Світлани Буланової, таких творів в енциклопедії буде кілька. Один із них - пісня «Швець шилом коле, а дратвою в’яже», зафіксована в селі Листопадове Новомиргородської громади. Цей твір команда зафіксувала лише один раз і більше ніде на території Кропивниччини його не записувала.

Швець шилом коле, а дратвою в’яже
 Слухай, дівчино, що козак ізкаже.
 А козак скаже, колобок уляже,
 Щиро пригортає, правдоньки питає:
- Дівчино-пташко, дівчино-Наташко,
 Чомусь на моєму та й серденьку важко.
Ой важко, важко на серденьку дуже,
 А мені про тебе, козаче, байдуже.
Ой доню ж, доню, щось у сінях шепче.
 Ой, мамо, мамо, кіт сметану хлепче.
Ой доню ж, доню, щось у вікно лізе.
 Ой, мамо, мамо, воно не залізе.
Ой доню ж, доню, чого товста стала?
 Ой, мамо, мамо, наїлася сала.
Ой доню ж, доню, чого фартух дметься?
 Ой, мамо, мамо, то ж вам так здається.
Ой доню ж, доню, чого мала свита?
 Ой, мамо, мамо, не на мене шита.

Однак це не єдиний твір, який вдалося записати лише в одному населеному пункті. Ще команда записала колядку «В нашого дядька да двор востровий» від жительок села Несваткове Олександрівської громади, про яку вже йшлося вище.

Лише в селі Петроострів Новомиргородської громади вдалося зафіксувати баладу «Запалила, закурила». За словами дослідниці, це дуже драматичний твір про жорстоке ставлення чоловіка до жінки.

До таких унікальних записів належить і пісня «До свідання, компанія» із села Троянка Голованівської громади, яку також не вдалося почути більше ніде.

6. Яка найдовша і найкоротша пісня енциклопедії?

Найдовшим твором, що увійде до енциклопедії, стала балада «Запалила, закурила», записана в селі Петроострів Новомиргородської громади. В 11 куплетах  розповідається драматична історія про жорстоке ставлення чоловіка до жінки.

Натомість найкоротших пісень у виданні буде дві. Перша - «До свідання, компанія», записана в селі Троянка Голованівської громади. Друга - колискова «Люлі, люлі, люлі, спать» із села Плетений Ташлик. Обидва твори мають лише  два куплети.

7. Які жанри пісень представлені в енциклопедії?

За словами Світлани Буланової, до енциклопедії увійшли практично всі основні жанри традиційної пісенної культури, які вдалося зафіксувати під час експедицій.

Найперше – це календарно-обрядовий фольклор. У виданні будуть представлені веснянки, купальські пісні, а також твори зимового циклу - колядки та щедрівки.

Окремий великий пласт становить лірика. До енциклопедії увійшли пісні про кохання, наймитські, строкові, вдовині, сирітські, жульманські, козацькі, солдатські та чумацькі, а також балади.

Представлена у виданні й родинна обрядовість. Зокрема, читачі зможуть ознайомитися з весільними піснями. Серед них є твори, які виконували для молодої сироти, що не мала батька або матері.

Не оминули увагою й дитячий фольклор. До енциклопедії увійшли колискові пісні, а також забавлянка. Таким чином, енциклопедія представить практично весь спектр жанрів традиційної пісенної культури Кропивниччини. 

8. Яка пісня або її історія найбільше запам’яталася команді та увійде до енциклопедії?

Світлана Буланова говорить, що таких історій чимало, й особливою можна вважати кожну з них, однак деякі закарбувалися в пам’яті команди найбільше.

Одна з таких – пісня «А вже років двісті як козак в неволі», яку «Баба Єлька» записала від народного колективу «Червона калина» у селі Липняжка Добровеличківської громади.

Історію цього твору розповіла Любов Семенівна Мельник 1930 року народження - одна із «заводчиць» колективу.
За її словами, перший керівник «Червоної калини» розучував цю пісню з учасницями гурту ще за радянських часів. У первісному варіанті твору були слова:

«А вже років двісті як козак в неволі,
 У московськім караулі, у тюрмі…»

Однак перед одним із виступів керівника попросили змінити слова й замість «московського караулу» співати про «турецький».

«Баби вчили-вчили той текст, а коли приїхали на виступ, з переляку заспівали оригінальний варіант про московський караул. За спогадами Любові Семенівни, через деякий час керівника колективу заарештували й відправили до Сибіру, звідки він уже не повернувся», -  розповідає Світлана Буланова.

Ще одна історія пов’язана з колядкою «В нашого дядька да двор востровий», записаною від жительок села Несваткове Олександрівської громади.

Особливість цього запису полягає не лише в самій пісні, а й у долі людей, які її зберегли. До 1992 року частина жителів Несваткового мешкала у селі Виступовичі на Житомирщині. Після аварії на Чорнобильській АЕС населений пункт визнали забрудненим радіацією, а його жителів переселили. Більшість виступовичан оселилася саме в Несватковому. Для них збудували нові будинки, в яких вони проживають і нині. 

«Під час експедиції ми записували на одній локації і корінних жителів села, і колишніх мешканців Виступовичів. Це феноменальна історія, тому що люди й досі зберігають традиції свого рідного села - у мові використовують діалектизми, готують традиційні страви, співають поліських пісень. Серед них і колядка “В нашого дядька да двор востровий”», - зазначає дослідниця.

9. З якого району найбільше пісень увійшло до енциклопедії?

Світлана Буланова розповідає, що найбільше пісень до енциклопедії потрапило з Олександрівської громади.

«Так склалося, що ця територія розташована відносно недалеко від Кропивницького. Оскільки наш проєкт є волонтерським і більшість експедицій ми організовували власним коштом, то найчастіше мали можливість виїжджати саме туди й записувати старожилів», - пояснює вона. 

Водночас, за її словами, справжнім відкриттям для команди став Голованівський район та його громади.

«Якщо говорити про унікальність пісенного матеріалу, то окрім Олександрівщини, чимало безцінних знахідок нам подарував саме Голованівський район. Це територія, яка історично належить до Східного Поділля, тому там збереглося дуже багато автентичної традиції», - пояснює дослідниця.

10. Як пісні в енциклопедії “розкажуть” читачеві про те, якими були жителі Кропивниччини в минулі часи?

Як пояснює Світлана Буланова, енциклопедія «Сто експедицій “Баби Єльки”. Етнографічне обличчя Кропивниччини» розповість читачам не лише про зовнішній вигляд наших предків, їхній побут, вишивку, прикраси чи архітектуру. Вона також відкриє їхній внутрішній світ - емоції, переживання, страхи, надії та вірування.

“Якщо говорити про історичні періоди, то багато пісень дуже чітко показують, що відбувалося на території сучасної Кропивниччини в той чи інший час. Про соціальне становище людей розповідають наймитські, строкові та інші соціальні пісні. Через пісенну традицію можна дізнатися про життя людей не менше, ніж із архівних документів”, - говорить дослідниця. 

Саме тому до енциклопедії увійшли пісні різних жанрів, записані в селах усіх чотирьох районів області. Разом вони дадуть змогу читачам зрозуміти, чим жили жителі Кропивниччини, що їх хвилювало, у що вони вірили та як осмислювали події свого часу.

Проєкт реалізується ГО «Баба Єлька» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання  в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Баба Єлька» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.