с. Веселий Кут, Знам"янський район

Валентина Григорівна Ужвенко, 1948 р.н.
с. Веселий Кут
Експедиція 04.11.2020
Меланія Гончаренко, 1929 р.н.
с. Веселий Кут
Експедиція 04.11.2020
Меланія Гончаренко, 1929 р.н.
с. Веселий Кут
Експедиція 04.11.2020

" Ой пряла б я куделицю", співають
Валентина Ободовська 1941 р.н., Валентина Ужвенко 1948 р.н.,Галина Баришник 1950 р.н.


- Ой пряла б я куделицю,
Головка болить,
Ой пішла б я у шиночок
Та й муж не велить. (2)*

Як поїхав мій миленький
У поле орать,
А я тую куделицю
Та й об землю бряк. (2)*

Лежить моя куделиця,
Лежить надулась,
А я пішла й у шиночок
З горя напилась. (2)*

Як приїхав мій миленький
Із поля до хати,
Питається малих діток:
"А де ж наша мать?" (2)*

- Наша мати й у світлиці
Лежить вона, спить,
Бо й у неї, молодої,
Головка болить. (2)*

- Устань, устань, моя ж мила,
Устань, пробудись,
Ой на тобі карбованця,
Та йди ж похмелись! (2)*

- Не поможе карбованець,
Не поможе два,
Вчора пила за корову,
Сьогодні за вола. (2)*

Не за того вола пила,
Що в полі оре,
А за того чорнявого,
Що рано встає. (2)*

* - два останні рядки кожного куплету повторюються двічі

 

«Била мене мати березовим прутом», співає Меланія Гончаренко 1929 р.н. 

- Била мене мати
Березовим прутом,
Щоби я не стояла
З молодим рекрутом.

А я собі стояла,
Поки півні піли,
На двері воду лляла,
Щоби не скрипіли.

А ненька старенька
Та все чисто чула,
Та мене не сварила,
Сама такая була.

Ой піду до лісу,
Там де дуби крешуть,
сама я послухаю
Шо на мене брешуть.

Один каже: "Гарна!"
Другий каже: "Бідна!"
А третій каже:
"Для мене подібна!"

 

 

" Ой у лєсі в лєсі зелена діброва", співає Валентина Григорівна Ужвенко 1948 р.н.

Ой у лєсі в лєсі
Зелена діброва
Там собиралась
Вся жидова,
Радили раду
жидовськую,
Щоб Суса Христа
Й уловити.
Його уловили,
Його умертвили,
На дубовий хрест
Його розпинали.
На дубовий хрест
Його розпинали,
Гвоздями руки,
Ноги прибивали.
Когті под ньогті
Йому заганяли,
Терновий вінець
На голову клали.
Шипшиною
підперезали,
Де взялась Дєва,
Дєва Марія,
Ще й Матір Божая.
Стала плакать,
Стала примовляти:
"Ой сину ж мій,
Ой Боже ж мій,
За що страдаєш,
За що помираєш?
Прийняв муки,
Прийняв люті,
За православніх
Християнів!"

 

"Ой піду я й у долину", співає Меланія Гончаренко 1929 р.н. 

- Ой піду я й у долину
Подивлюся на калину,
Долина широка,
Калина висока,
Аж додолу гілля гнеться.

А під тою калиною
Стояв козак з розвідною,
Розвідниця плаче,
Сльози проливає,
Свою долю проклинає:

- Ох якби ж я була занала,
Не йла заміж та гуляла,
У рідного батька.
У рідної неньки
Горя я була б не знала!