Записано 28.02.19 р

В суботу пізненько, в неділю раненько

В суботу пізненько, в неділю раненько,

Кувала зозуля в саду жалібненько (2)

 

Ой то ж не зозуля, то рекрутська мати,

Вона виряджала синочка в солдати (2)

 

Іди, іди, синку, іди не барися,

На третюю весну додому вернися (2)

 

Минає годочок, минає і другий,

На третій годочок іде мій синочок (2)

 

"Чи рада, ти, мамо, чи рада, ти, мною,

Чи рада ж, ти, мамо, моєю женою? (2)

 

"Ой рада я, синку, ой рада тобою,

А тільки не рада твоєю женою" (2)

 

Посадила сина за стіл на крайочку,

Нелюбу невістку в сінях у куточку (2)

 

Наливає сину свому стакан рому,

Нелюбій невістці зеленого яду (2)

 

А ті ж милі діти так вірно любились,

Що взяли тим ядом та й переділились (2)

 

"Ой Боже ж мій, Боже, що я й наробила,

Я сина й невістку із світу згубила! "(2)

 

Поховала сина у себе в садочку,

Нелюбу невістку в глибокім ярочку. (2)

 

Посадила сину червону калину,

Нелюбій невістці колючу шипшину. (2)

 

Червона калина росла, засихала,

Колюча шипшина росла й зацвітала. (2)