Ганна Скляренко, 1930 р.н.

Запис відбувся 20.08.2020 року.

- Як було мнє лєт двінадцять.

То я й не знала нікаво,

А як настало восімнадцять,

Я й полюбила одного.

Ой полюбила я такого,

Шо й сама себе прокляла,

Ой дозвела любов до горя

Ой до позору, до стида.

Милой уєхал, миня бросив,

Ой ще й з малюткой на руках,

А ту ж малютку звуть Анютка,

Ой вона схожа на його.

Ой вона схожа ще й похожа,

Ще й вся й улибонька єго.