Анастасія Антонівна Хлопук, 1924 р.н.

Анастасія Антонівна Хлопук 1924 р.н.

приїхала на Кіровоградщину із села Брунетівки, що на Волині. Сюди вона як і багато її земляків, потрапила завдяки вербовщикам. Так у пошуках роботи у 1950 році вона приїхала спершу в село Першотравневе (Любиме), а згодом в Криничне (Устинівська громада).

Експедиції в село Криничне Устинівської громади 8 вересня 2024 року.

 

МАЛА ВДОВА ОДНУ ДОЧКУ

 

Мала вдова одну дочку,

Мала вдова єдну дочку

Та й купала й у медочку.

 

Та й купала, повивала,

Та й купала, повивала,

Щастя, долі не вгадала.

 

Щастя, долі не вгадала,

Щастя, долі не вгадала.

За п’яницю та й віддала.

 

А п’яниця п’є, гуляє,

А п’яниця п’є, гуляє,

Прийде додом, жінку лає.

 

-Ійди, жінко, й утопися,

Ійди, жінко, й утопися,

Бо ти мені не годися!

 

Пішла жінка до Дунаю,

Пішла жінка до Дунаю,

Із Дунаєм розмовляє.

 

На камені ноги мила,

На камені ноги мила,

З-під каменя хвиля била.

 

З-під каменя хвиля била,

З-під каменя хвиля била,

Пока неї не втопила.

 

Прийшов милий до Дунаю,

Прийшов милий до Дунаю:

«Оддай мою хазяйочку!

 

Оддай мою хазяйочку,

Оддай мою хазяйочку,

Бо п’ятеро діток маю!

 

Бо п’ятеро діток маю,

Іще шостий в повиточку

І те просить хазяйочку!»