Анастасія Антонівна Хлопук, 1924 р.н.

Анастасія Антонівна Хлопук 1924 р.н.

приїхала на Кіровоградщину із села Брунетівки, що на Волині. Сюди вона як і багато її земляків, потрапила завдяки вербовщикам. Так у пошуках роботи у 1950 році вона приїхала спершу в село Першотравневе (Любиме), а згодом в Криничне (Устинівська громада).

Експедиції в село Криничне Устинівської громади 8 вересня 2024 року.

НА НЕБІ МІСЯЦЬ ЩЕ Й ДВІ ЗОРЬКИ

На небі місяць ще й дві зорьки,

Ой мала мати та й дві дочки.

Ой мала мати та й дві дочки,

Старшу любили, меншую – ні.

Старшая меншу підмовлює,

Взяла за ручку та й повела.

Взяла за ручку та й повела,

Там де гуляє бистра вода.

Там де гуляє бистра вода,

Старшая меншу та й втопила.

Меншая сестра ноги мила,

Старшая меншу та й попхнула.

-Ой дай но, сестро, білі ручки,

Виратуй мене з теї річки!

Ой дай но, сестро, шовковий шаль,

Десь тобі, сестро, міне не жаль?

І йди но, сестро,та й додому,

Кланяйся батькові рідному.

Кланяйся батькові, всій родні,

Бо я вже в морі, на самом дні!

А в морі вода муляная,

Тут моя доля суждьоная,

А в морі, на дні, є каменці,

То мої вінчанії венці.

А в морі, на дні, є камінець,

То вже мій вінчаний перстенець.