Запис відбувся 14.08.2020 року.

Виряжала  мати сина у солдати

 

Виряжала  мати

Сина у солдати, (2)*

Нелюбу невістку

В поле жито жати.

 

Жала вона, жала,

Жала, вижинала, (2)

А як прийшов вечір,

Тополею стала.

 

Прийшов син додому,

Та й матір питає: (2)

"Де ж моя дружина,

Чом не зустрічає?"

 

- А твоя дружина

Не вміла робити, (2)

Пішла в чисте поле

З вітром говорити.

 

Ой сину, мій сину,

Бери сокирину, (2)

Рубай тополину,

Як взяв син сокиру,

Та й почав рубати.

Як ударив вперше -

Вона похилилась,

Як ударив вдруге -

Вона попросилась:

 

- Не рубай козаче,

Я ж твоя дружина, (2)

Подивися, в листі

Спить наша дитина.

 

Оце ж твоя мати

Мене проклинала, (2)

А я в чистім полі

Тополею стала.

 

* - Перші два рядка кожного куплету повторюються двічі